Древослів

Словник Української Мови

каретник

[kɑrɛtnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Майстер, який виготовляє або ремонтує карети, вози та інші колісні екіпажі.

  2. (Техніка) –

    Приміщення (сарай, гараж) для зберігання карет та екіпажів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. каретник, р. каретника, д. каретникові, з. каретника, о. каретником, м. каретникові, к. каретнику

Більше записів