діамагнетизм

Значення

1. (Фізика) –

   Властивість речовини намагнічуватися в напрямку, протилежному до зовнішнього магнітного поля, що призводить до її виштовхування з області сильного поля; характерна для всіх матеріалів, але зазвичай дуже слабка і помітна лише за відсутності сильніших пара- або феромагнітних властивостей.

2. (Фізика) –

   Розділ фізики, що вивчає явище діамагнетизму та властивості діамагнетиків.

Правопис та відмінювання