1. Який має багато карчів, вкритий карчами; з нагромадженням карчів.
2. Який утворений карчами, складається з карчів.
карчистий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має багато карчів, вкритий карчами; з нагромадженням карчів.
2. Який утворений карчами, складається з карчів.
Відсутні