Словник Української Мови
Буква
1. Система організації та ведення документації, обліку, кореспонденції в установі, на підприємстві тощо; документообіг.
2. Відділ, служба або підрозділ установи, підприємства, що займається справами, пов’язаними з веденням та обробкою документів.
3. Навчальна дисципліна, що вивчає правила та методи організації роботи з документами.
Приклад 1:
Хоча в Хеттському царстві було в ужитку не менше восьми різних мов, офіційне діловодство велося лише трьома з них: хеттською, аккадською (хетти називали її «вавилонською») та іноді хурритською. Жерці користувалися в культовій практиці хеттською мовою.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”