карчило

[kɑrt͡ʃɪlo] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    (діал.) Місце, де є карчі, пеньки після вирубки лісу; галявина з пеньками.

  2. (Ботаніка) –

    (діал.) Великий, товстий пень, корч; залишок стовбура дерева з корінням.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал., перен.) Про товсту, незграбну, малорухливу людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я карчу, ти карчиш, він карчить, ми карчимо, ви карчите, вони карчать

Більше записів