1. (діал.) Місце, де є карчі, пеньки після вирубки лісу; галявина з пеньками.
2. (діал.) Великий, товстий пень, корч; залишок стовбура дерева з корінням.
3. (діал., перен.) Про товсту, незграбну, малорухливу людину.
карчило
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |