Древослів

Словник Української Мови

карбюрувати

[kɑrbjuruʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Насичувати вуглецем поверхню металевих виробів (переважно сталевих) для підвищення їх твердості та зносостійкості шляхом нагрівання в середовищі, що виділяє вуглець.

  2. (Хімія) –

    (у хімічній технології) Піддавати карбюруванню, тобто обробляти вуглецевими сполуками або насичувати вуглецем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я карбюрую, ти карбюруєш, він карбюрує, ми карбюруємо, ви карбюруєте, вони карбюрують

Більше записів