карбюрування

Значення

1. (Техніка) –

   Технологічний процес насичення поверхневого шару сталевих виробів вуглецем при високій температурі для підвищення твердості та зносостійкості; цементація.

2. (Виробництво) –

   У металургії — процес додавання вуглецю до рідкого заліза або сталі для досягнення необхідного хімічного складу.

3. (Техніка) –

   У двигунобудуванні — застарілий термін, що позначав процес приготування пальної суміші (карбюрації) у карбюраторних двигунах внутрішнього згоряння.

Правопис та відмінювання