карбюрування

1. Технологічний процес насичення поверхневого шару сталевих виробів вуглецем при високій температурі для підвищення твердості та зносостійкості; цементація.

2. У металургії — процес додавання вуглецю до рідкого заліза або сталі для досягнення необхідного хімічного складу.

3. У двигунобудуванні — застарілий термін, що позначав процес приготування пальної суміші (карбюрації) у карбюраторних двигунах внутрішнього згоряння.

Приклади:

Відсутні