карбонілювати

[kɑrboniljuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Хімія) –

    У хімії: вводити карбонільну групу (-СО) до складу органічної сполуки в процесі реакції карбонілювання.

  2. (Техніка) –

    У металургії: насичувати поверхню металу (зазвичай сталі) вуглецем та киснем (моноксидом вуглецю) при високій температурі для підвищення її твердості та зносостійкості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я карбонілюю, ти карбонілюєш, він карбонілює, ми карбонілюємо, ви карбонілюєте, вони карбонілюють

Більше записів