Древослів

Словник Української Мови

карбонілювання

[kɑrboniljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічний процес, реакція введення карбонільної групи (>C=O) в органічну молекулу, часто з використанням чадного газу (CO); оксигрупа.

  2. (Хімія) –

    У промисловості: важливий метод синтезу, зокрема отримання альдегідів з олефінів, спиртів та інших сполук (наприклад, процес Оксо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карбонілювання, р. карбонілювання, д. карбонілюванню, з. карбонілювання, о. карбонілюванням, м. карбонілюванні, к. карбонілювання

Більше записів