Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карбонат, р. карбонату, д. карбонатові, з. карбонат, о. карбонатом, м. карбонаті, к. карбонате
Походження слова (Етимологія)
Слово «карбонат» походить від латинського «carbo» (вугілля) через французьке «carbonate». Воно означає сіль вугільної кислоти. В українській мові з’явилося через посередництво інших європейських мов, зокрема німецької та російської. Це слово використовується в хімії та мінералогії для позначення сполук, що містять карбонат-іон (CO₃²⁻).