Значення
- (Хімія) –
Карбокатіон — органічна сполука, що містить позитивно заряджений атом вуглецю з трьома зв’язками та порожньою p-орбіталлю, що робить її високореакційною частинкою; утворюється, як правило, при гетеролітичному розриві зв’язку в органічних молекулах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. карбокатіон, р. карбокатіона, д. карбокатіонові, з. карбокатіон, о. карбокатіоном, м. карбокатіоні, к. карбокатіоне