1. Той, хто вбиває людей, знищує людські життя; жорстокий убивця, кат.
2. У переносному значенні: той, хто завдає сильних моральних страждань, душевного болю; мучитель.
душогубець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
То ще як Каїн убив Авеля, то бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою: «Дивітесь, — каже, — люди: так як сей Каїн довіку-вічного нестиме на плечах мертве братнє тіло, так усякий душогубець носитиме довіку, до суду тяжкий гріх свій».
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: іменник (однина) |