карбідизація

Значення

1. (Техніка) –

   (металургія) Процес насичення поверхні сталевих виробів вуглецем при високій температурі з метою утворення карбідів, що підвищує твердість та зносостійкість матеріалу.

2. (Хімія) –

   (хімія, технологія) Утворення карбідів — сполук металу з вуглецем — внаслідок хімічної реакції між вуглецем (або вуглецевмісною речовиною) та металом чи його оксидом за високих температур.

Правопис та відмінювання