карбач [kɑrbɑt͡ʃ] Іменник Буква:К ЗначенняПравопис Значення (Зоологія) – Тонкий, гнучкий прут, лоза або палиця, якою погоняють (б’ють) коней або худобу; батіг, канчук. (Історія) – Рідкісне, застаріле позначення для різки, плетига або іншого знаряддя для тілесного покарання. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. карбач, р. карбач, д. карбач, з. карбач, о. карбач, м. карбач, к. карбач ←душанбе душевнохворий→