карбач

[kɑrbɑt͡ʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Тонкий, гнучкий прут, лоза або палиця, якою погоняють (б’ють) коней або худобу; батіг, канчук.

  2. (Історія) –

    Рідкісне, застаріле позначення для різки, плетига або іншого знаряддя для тілесного покарання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карбач, р. карбач, д. карбач, з. карбач, о. карбач, м. карбач, к. карбач

Більше записів