Особа, яка страждає на психічне розладження, психічну хворобу; психічно хвора людина.
душевнохворий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Особа, яка страждає на психічне розладження, психічну хворобу; психічно хвора людина.
Відсутні