карбач

1. Тонкий, гнучкий прут, лоза або палиця, якою погоняють (б’ють) коней або худобу; батіг, канчук.

2. Рідкісне, застаріле позначення для різки, плетига або іншого знаряддя для тілесного покарання.

Приклади:

Відсутні