1. Який призначений для покарання, здійснює покарання або містить загрозу покаранням.
2. У переносному значенні: такий, що сприймається як сувора кара, дуже тяжкий, нестерпний.
караючий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
155 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ монсиньйор Інквізитор, караючий меч порядку і благочестя. Неподалік від нього, час до часу щось нашіптуючи в його заросле рудою шерстю вухо, примостився Асклепіо — його називають нібито охоронцем синьйори Ріни, але насправді він швидше її наглядач.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |