караючий
[kɑrɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Який призначений для покарання, здійснює покарання або містить загрозу покаранням.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні: такий, що сприймається як сувора кара, дуже тяжкий, нестерпний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. караючий, р. караючого, д. караючому, з. караючого, о. караючим, м. караючім