карачун

[kɑrɑt͡ʃun] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Міфологія) –

    У східнослов’янській міфології — злий дух, демонічна істота, що пов’язана з морозом, зимовою темрявою та смертю; вважався повелителем зимового холоду і підземного світу.

  2. (Історія) –

    Народна назва дня зимового сонцестояння (21 або 22 грудня за новим стилем), найкоротшого дня в році, а також пов’язаних з цим днем обрядів і вірувань.

  3. (Медицина) –

    (Переносно, розмовне) Раптова смерть, загибель, особливо в молодому віці; передчасна кончина.

  4. (Лінгвістика) –

    (Переносно, розмовне) Суворе покарання, розправа, а також велика неприємність, лихо.

  5. (Релігія) –

    (Діалектне) У деяких регіонах — різдвяний хліб, випічка особливої форми, що готувалася на Святвечір.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. карачун, р. карачуна, д. карачунові, з. карачуна, о. карачуном, м. карачуні, к. карачун

Більше записів