Словник Української Мови
Буква
1. Прісноводна риба родини коропових з високим, стиснутим з боків тілом, дрібною лускою та колючими променями в спинному та анальному плавцях, що поширена в ставках, озерах і річках з повільною течією (Carassius).
2. (переносно, розмовне) Про людину, яка легко піддається впливу, не має власної позиції або волі.
Приклад 1:
І миттю осідлавши рака, Схвативсь на його, мов бурлака, І вирнув з моря як карась. Загомонів на вітрів грізно: “Чого ви гудете так грізно?
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
— Ну, це, братуха, пустяк дело, — одказав Роман, — на то щука в морi, штоб карась не дрiмал. Кажен з свово ремесла можить сiбє бариш брать.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
Перший доробив слова нової дії “Карась у султана”, а другий – музику. Крім того, додали вони в І дії яву й дует (двоспів) Оксани й Прокопа, в II дії вставили пісню Оксани: “Ой, чого ж ти, тополенько, не цвітеш”, спів Проко- па: “Як зачула моя доля” та хор “На бережку край ставка” (остання з музикою Джузеппе Сарті), що його співали в трупі Кропивницького й Садовського.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”