карантинування

1. Процес ізоляції людей, тварин, рослин, транспортних засобів або товарів, що прибули з території, де поширена інфекційна хвороба, на певний термін для запобігання її занесенню та поширенню.

2. Обмежувальний режим (набір заходів), спрямований на тимчасову ізоляцію та відокремлення від здорового оточення хворих, підозрюваних на захворювання, а також осіб, які мали контакт із хворими, з метою запобігання поширенню інфекційної хвороби.

3. У переносному значенні — добровільна або вимушена ізоляція, усамітнення, перебування поза активним соціальним життям.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |