Властивість або стан за значенням прикметника “дурнуватий”; легка дурість, незначна недоумкуватість, обмеженість розуму.
дурнуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням прикметника “дурнуватий”; легка дурість, незначна недоумкуватість, обмеженість розуму.
Відсутні