1. Велика глиняна посудина з широким горлом та двома вертикальними ручками, призначена для зберігання рідини (води, вина, олії тощо); глечик, макітра.
2. Рідко вживана назва для великої скляної пляшки або глека, зазвичай для води чи вина.
карафа
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В трельяжі віддзеркалена карафа була як сон криничної води. Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Частина мови: іменник (однина) |