Значення
- (Лінгвістика) –
Власна назва (ономатопея), що імітує характерний гучний крик ворони, гавки або іншої великої чорної птахи.
- (Лінгвістика) –
(переносно) Про невиразну, грубу або неприємну людську мову, що нагадує таке каркання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кар-кар, р. кара-кара, д. карові-карові, з. кар-кар, о. каром-каром, м. карі-карі, к. каре-каре