Словник Української Мови
Буква
1. Військове звання молодшого командного складу в артилерійських та інших спеціальних підрозділах російської імператорської армії до 1917 року, а також в арміях деяких інших держав, відповідальна особа за зберігання та видачу майна, спорядження та продовольства.
2. Посада (чин) інтендантської служби в арміях низки країн, зокрема в Російській імперії, що відповідає приблизно старшому підпрапорщику або прапорщику; особа, яка обіймає таку посаду.
Приклад 1:
Але навряд чи ми здатні уявити, яким бачить наше 3D-буття… не всемогутній, незбагненний і безрозмірний Господь навіть… а який-небудь пересічний 26-координатний ангел-каптенармус. Закінчуючи теоретичну частину, заради позірної повноти цієї розвідки додам, що математиків-топологів серед поверхонь замкнутого типу сильніше, ніж сфера, інтригує тор (мал.5).
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”