дубівка

1. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема селища міського типу в Харківській області.

2. Розмовна назва дубового лісу, діброви.

3. Народна назва деяких видів грибів, що часто ростуть під дубами (наприклад, печериці або сироїжки).

4. Застаріла назва дубової кори, що використовувалася для дублення шкір та в лікувальних цілях.

Приклади вживання

Приклад 1:
Молодий Радюк розрізав диню; насіння не вилилось, а випало довгими зліпленими рядками, — прикмета, що диня була не проста, а дубівка. В повітрі полився аромат.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |