капка

1. Рідкісне діалектне позначення для качки (переважно в західних регіонах України).

2. Власна назва (топонім) невеликої річки в Україні, лівої притоки річки Стрий (басейн Дністра), що протікає у Львівській області.

Приклади вживання

Приклад 1:
— у снах вона жадiбно тулила його до грудей: якiр, що утримує при життю, той, без якого ми, дiвоньки, на цiй землi неповноправнi, “непрописанi”: не слово, чи бодай лiтера, в текстi, а випадкова капка на берегах, — а вiршi тимчасом глухо бубонiли самi до себе, розпадаючись рiзноголосям: “Зимно менi, коханий. — Накинь пальто кожушане.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: іменник (однина) |