капітулянтство

1. Позиція або поведінка капітулянта; примирення з ворогом, зрада інтересів своєї справи, відмова від боротьби або опору через невіру в перемогу, через страх тощо.

2. У політичному контексті — тенденція до поступок, відмова від принципових позицій у боротьбі заради досягнення компромісу або власної вигоди.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |