Значення
- (Історія) –
Позиція або поведінка капітулянта; примирення з ворогом, зрада інтересів своєї справи, відмова від боротьби або опору через невіру в перемогу, через страх тощо.
- (Політика) –
У політичному контексті — тенденція до поступок, відмова від принципових позицій у боротьбі заради досягнення компромісу або власної вигоди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. капітулянтство, р. капітулянтства, д. капітулянтству, з. капітулянтство, о. капітулянтством, м. капітулянтстві, к. капітулянтство