Значення
- (Історія) –
Особа, яка виступає за капітуляцію, за припинення боротьби (особливо у військовій, політичній чи ідеологічній сферах), проявляє поразницькі настрої.
- (Психологія) –
Той, хто відмовляється від захисту своїх переконань, принципів або інтересів під тиском обставин, опонента; прихильник компромісів, що ведуть до поступок у найважливіших питаннях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. капітулянт, р. капітулянта, д. капітулянтові, з. капітулянта, о. капітулянтом, м. капітулянті, к. капітулянте