капелюха

Приклад 1:
Розсілася по терасах і коронує скриту силу землі»), біля мальв — зворушливий уривок зі спогадів Горького про те, як Коцюбинський на Капрі, побачивши на тлі білої стіни рибальської хатини блідо-рожеву мальву, усміхнувся, зняв капелюха і сказав: «Здоровенькі були, як живеться на чужині?!». З надзвичайною увагою батько культивував у садку розкішні велетенські червоні гвоздики (в ті часи вони були раритетом), які дуже любив Коцюбинський.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
І все ж кружляли якісь фантастичні пари довкола, і навіть ветхий Казаллеґра, підтримуваний своїми ніжними супутницями, вичовгав на середину зали, і опинився в центрі несамовитого хороводу — дарма що нижче пояса вже не мав нічого, крім бузкових утеплених кальсонів, і блиснувши з-під капелюха посоловілим пташиним оком, незрівнянна Лайза Шейла сказала з грайли­ вими інтонаціями: — Hej, body, наступний танець мій! — Я не танцюю, — буркнув на це Перфецький, бо від випитого бальзаму йому раптом здалося, що то не спаґетті намотує вона на виделку, а живих черв’яків, котрі ще й в роті продовжують ворушитися.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Коли я нині рано-вранці зібралася по рибу, дощ нарешті вщух, тож я навіть не одягала плаща — лишень ґумаки і капелюха з широкими крисами. Я викотила назовні свого ровера марки «Duerkopp Diana», розуміючи, що їхати на ньому в ці багна — затія ризикована.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”