капчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “капелюх” — невеликий головний убір, зазвичай легкий або декоративний.

2. Рідкісне позначення невеликої ємності, горщика або посудинки для зберігання чого-небудь (наприклад, косметичного засобу).

3. У технічній та побутовій термінології — захисний ковпачок, наконечник або кришечка, якою закривають кінці предметів (наприклад, на трубі, ручці, тюбику).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |