дудник

1. Рослина родини окружкових з порожнистим стеблом, великими перистими листками і складними суцвіттями-парасолями, часто з лікарськими властивостями або використовувана як прянощі (рід Angelica).

2. Музикант, який грає на дуді, сопілці або подібному духовому інструменті.

3. Заст. або діал. Майстер, який виготовляє дудки, сопілки та інші духові музичні інструменти.

Приклади вживання

Приклад 1:
А ще й Іра Дудник розповсюдила чутку, ніби я хвалю німців, запевняю, що вони порядним людям нічого поганого не роблять і не знущаються так, як це змальовує дурна сов. пропаганда.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |