Значення
- (Лінгвістика) –
Зникнути, пропасти безвісти, загубитися (часто про людей).
- (Фізика) –
Піти на дно, потонути (про предмети).
- (Лінгвістика) –
Перен. Бути забутим, зникнути з пам’яті, припинити існування.
- (Фізика) –
Рідк. Плисти, текти (про рідину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я кану, ти канеш, він кане, ми канемо, ви канете, вони кануть
Походження слова (Етимологія)
Слово «канути» походить від праслов’янського *kap-noti, що виникло внаслідок спрощення групи приголосних у *kapnoti (під впливом закону відкритих складів). Воно споріднене з дієсловом «капати» і первісно означало «падати краплями, текти». Згодом розвинулося значення «пірнути, зануритися», а також переносне «зникнути, пропасти». Споріднені слова в інших слов’янських мовах: російське «кануть» (зникнути), польське «kanać» (капати, текти), словацьке «kvapkať» (капати), сербохорватське «канути» (капнути), словенське «kaniti» (капати), старослов’янське «каняти» (капати).