другорічник

[druɦorit͡ʃnɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Освіта) –

    Учень, який залишився на другий рік навчання в тому самому класі через незадовільні результати.

  2. (Ботаніка) –

    Рослина, що завершує свій життєвий цикл за два роки (у перший рік формує вегетативні органи, у другий — цвіте, плодоносить і відмирає).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. другорічник, р. другорічника, д. другорічникові, з. другорічника, о. другорічником, м. другорічникові, к. другорічнику

Приклади з художньої літератури

  • Чотири години в автобусі, навіть якщо він “Ікарус”, то велика мука, особливо нині, коли всі наче звар’ювали — злітаються, ніби круки, до того Чортополя, дорога забита автомобілями, автобусами — і все з прапорами, і все — на Чортопіль, якась крейзуха, та й вже, Мартофляк задрімав коло мене, як дитина, — сопе потихеньку собі в кошлату бороду, зараз він дуже подібний до Остапчика, ще й сумнівається, чи то його син, дурило, а борода в нього наче приклеєна — велика дитина, бевзь, другорічник у школі життя.
    — Юрій Андрухович

Більше записів