кантус

[kɑntus] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    (в музиці) фіксована, незмінна мелодія в поліфонічних творах епохи Відродження та бароко (наприклад, у месах, мотетах), на основі якої будується контрапунктична тканина твору; найчастіше це був григоріанський хорал.

  2. (Література) –

    (в метриці) система віршування в давньоримській поезії, заснована на чергуванні довгих і коротких складів; еквівалент давньогрецького метру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кантуси, р. кантус, д. кантусам, з. кантуси, о. кантусами, м. кантусах, к. кантуси

Більше записів