кантус-планус

1. У середньовічній музиці — одноголосний григоріанський хорал, що виконувався в рівних довгих нотах (нотах великої тривалості), основа поліфонічної музики того часу.

2. У музичній термінології — загальна назва для одноголосних літургійних співів західної християнської традиції, що є первинним джерелом (cantus firmus) для багатоголосих обробок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |