кантус-планус

[kɑntus-plɑnus] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Мистецтво) –

    У середньовічній музиці — одноголосний григоріанський хорал, що виконувався в рівних довгих нотах (нотах великої тривалості), основа поліфонічної музики того часу.

  2. (Мистецтво) –

    У музичній термінології — загальна назва для одноголосних літургійних співів західної християнської традиції, що є первинним джерелом (cantus firmus) для багатоголосих обробок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кантус-планус, р. кантуса-плануса, д. кантусові-планусові, з. кантус-планус, о. кантусом-планусом, м. кантусі-планусі, к. кантусе-планусе

Більше записів