канцона

1. Поезія ліричного змісту, що поширилася в Італії у XIII–XIV століттях, зокрема у творчості Данте та Петрарки, написана строфічною формою зі складним ритмом і римою.

2. Вокальна або вокально-інструментальна композиція, переважно любовного або ліричного характеру, що була популярна в Італії у XVI–XVII століттях, попередниця мадригалу та кантати.

3. У сучасному музикознавстві — інструментальна п’єса пісенного характеру, часто для лютні або клавіра, що імітує вокальний стиль.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |