канцелярит

[kɑnt͡sɛljɑrɪt] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Канцелярит — мовний стиль, що характеризується надмірним використанням канцелярських, бюрократичних штампів, офіційно-ділової лексики та складних синтаксичних конструкцій у мовленні, де вони є невиправданими, що робить мову незрозумілою, сухою та позбавленою живої експресії.

  2. (Лінгвістика) –

    Канцелярит — негативне явище в мові, мовна помилка, що полягає в механічному перенесенні характерних рис офіційно-ділового стилю (канцелярських штампів, канцеляризмів) в розмовне мовлення, художню літературу чи публіцистику.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канцелярит, р. канцеляриту, д. канцеляритові, з. канцелярит, о. канцеляритом, м. канцеляриті, к. канцелярите

Більше записів