друженька

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “дружина” (заст. або діал.), що означає дружину, молоду жінку, часто вживається як ласкаве звертання.

2. (перен., заст.) Назва однієї з народних ігор, в якій дівчина (“друженька”) стоїть у колі та вибирає собі пару з хлопців, що бігають навколо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |