канцелярія

[kɑnt͡sɛljɑrijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Відділ установи, підприємства або організації, що займається діловодством, обробкою та зберіганням документів, листуванням та іншими справами службового характеру.

  2. (Менеджмент) –

    Приміщення, де розташований такий відділ аде працюють службовці, що виконують діловодчі функції.

  3. (Техніка) –

    Збірний термін для позначення всіх канцелярських приладдя, належностей та матеріалів (папір, конверти, ручки, скріпки тощо).

  4. (Соціологія) –

    У переносному значенні — бюрократичний апарат, система чиновницького управління, що характеризується формалізмом та тяганиною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. канцелярія, р. канцелярії, д. канцелярії, з. канцелярію, о. канцелярією, м. канцелярії, к. канцеляріє

Походження слова (Етимологія)

Слово «канцелярія» походить через польське посередництво з латинської мови. У пізній латині існувало слово cancellarius, що означало «приворотний писар» або «начальник канцелярії». Воно походить від cancelli (множина) — «решітка, огорожа, загородка», а також «поміст для оголошення розпоряджень влади». Своєю чергою, cancelli є зменшувальною формою від cancer — «решітка», що споріднене з carcer — «в’язниця, карцер». Таким чином, первісне значення було пов’язане з місцем, відгородженим решіткою, де працювали писарі.
Споріднені слова:карцер, канцлер, канцелярист

Приклади з художньої літератури

Більше записів