канцелярія

1. Відділ установи, підприємства або організації, що займається діловодством, обробкою та зберіганням документів, листуванням та іншими справами службового характеру.

2. Приміщення, де розташований такий відділ аде працюють службовці, що виконують діловодчі функції.

3. Збірний термін для позначення всіх канцелярських приладдя, належностей та матеріалів (папір, конверти, ручки, скріпки тощо).

4. У переносному значенні — бюрократичний апарат, система чиновницького управління, що характеризується формалізмом та тяганиною.

Приклади вживання

Приклад 1:
Характерно, що підземний світ уявлявся китайцям як земна канцелярія. Вони навіть клали в домовину чиновника рекомендаційний лист, написаний канцелярським стилем і адресований одному з начальників у царстві тіней.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |