дружинниця

[druʒɪnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Соціологія) –

    Жінка, яка перебуває у дружинному союзі з кимсь; дружина, подружжя.

  2. (Історія) –

    У Київській Русі та в Україні до XVIII століття — жінка-воїн, представниця княжої або знатної дружини; жінка, що належала до військового загону (дружини).

  3. (Історія) –

    У сучасному вжитку (частіше в історичному чи художньому контексті) — учасниця добровільного народного загону для підтримання громадського порядку (дружини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дружинниця, р. дружинниці, д. дружинниці, з. дружинницю, о. дружинницею, м. дружинниці, к. дружиннице

Більше записів