каналоутворення

Процес утворення каналів (штучних або природних водних шляхів) у ґрунті, гірських породах або інших матеріалах внаслідок розмивання, вилуговування або механічного впливу.

У техніці та гідрології — формування стійких шляхів для руху рідин, газів або сипких матеріалів.

У переносному значенні — процес становлення або створення стабільних шляхів, зв’язків, комунікацій (наприклад, інформаційних, економічних, соціальних).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |