Значення
- (Геологія) –
Процес утворення каналів (штучних або природних водних шляхів) у ґрунті, гірських породах або інших матеріалах внаслідок розмивання, вилуговування або механічного впливу.
- (Техніка) –
У техніці та гідрології — формування стійких шляхів для руху рідин, газів або сипких матеріалів.
- (Соціологія) –
У переносному значенні — процес становлення або створення стабільних шляхів, зв’язків, комунікацій (наприклад, інформаційних, економічних, соціальних).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. каналоутворення, р. каналоутворення, д. каналоутворенню, з. каналоутворення, о. каналоутворенням, м. каналоутворенні, к. каналоутворення