камін

1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Львівській областях.

2. (рідко) Варіант написання слова «каминь» у значенні тверда гірська порода або шматок такої породи, що вживається в окремих діалектах або історичних текстах.

Приклади вживання

Приклад 1:
У давньоіранському житлі горіло вогнище, схоже на камін, але його призначення (використовувалося воно для приготування страви чи культових цілей?) ще не з’ясоване.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |