камінь

Значення

1. (Геологія) –

   Тверда природна мінеральна речовина, що складає земну кору, зазвичай у вигляді суцільного масиву або окремих шматків; порода.

2. (Геологія) –

   Шматок, обривок такої твердої речовини, зазвичай невеликого розміру, що може використовуватися як знаряддя, будівельний матеріал або метальний снаряд.

3. (Геологія) –

   Дорогоцінний або напівдорогоцінний мінерал, оброблений або необроблений, що використовується для прикрас; самоцвіт.

4. (Медицина) –

   Медичне утворення (конкремент) у печінкових, ниркових, сечових або жовчних протоках, у слинових залозах тощо.

5. (Психологія) –

   Перен. щось дуже тверде, непохитне, холодне або бездушне (про характер, серце тощо).

6. (Техніка) –

   У техніці та промисловості: важкий предмет з каменю або металу, що використовується для розмелювання, подрібнення, шліфування (напр., жорновий камінь) або як прес.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми