Фахівець, який займається обробкою каменю (різьбленням, шліфуванням, поліруванням тощо) для виготовлення будівельних матеріалів, архітектурних деталей, пам’ятників або художніх виробів.
Робітник каменеобробного виробництва або майстерня.
каменеобробник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |