1. Властивість за значенням прикметника “дочасний”; передчасність, невчасність (про дію, подію тощо).
2. Філософський термін, що означає істотну ознаку людського буття, обумовлену обмеженістю життя в часі; скінченність, смертність.
дочасність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |