1. (техн.) Процес нагрівання повітря або іншого газу шляхом пропускання через нього гарячої води або пари для підвищення температури та вологості.
2. (техн., іст.) Технологічний процес у металургії, що полягає у насиченні поверхні виробів з заліза або сталі алюмінієм шляхом нагрівання в порошку алюмінію для запобігання окисненню при високих температурах.