Значення
- (Медицина) –
Зазнавати каліцтва, ставати калікою; отримувати фізичні ушкодження, що спотворюють тіло або обеззброюють його частину.
- (Психологія) –
Перен. Зазнавати моральної чи психологічної шкоди, втрачати внутрішню цілісність, духовно спотворюватися.
- (Психологія) –
Рідк. Завдавати собі шкоди, пошкоджувати себе (у прямому чи переносному значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я калічуся, ти калічишся, він калічиться, ми калічимося, ви калічитеся, вони калічаться
Приклади з художньої літератури
-
Треба бігти за димовою завісою. Ще трохи зачекаю та й побіжу. Як тільки вибіжать старі цигани з дишлами та почнуть калічитись межи собою, тоді я у клуню, димову завісу в руки, та на вигін до циган. Скікну у ярок та й випущу димову завісу, і почнеться дим на весь вигін. А в диму цигани б’ються ще дужче, бо не бачать один одного — дим!— Микола Вінграновський