калічитися

1. Зазнавати каліцтва, ставати калікою; отримувати фізичні ушкодження, що спотворюють тіло або обеззброюють його частину.

2. Перен. Зазнавати моральної чи психологічної шкоди, втрачати внутрішню цілісність, духовно спотворюватися.

3. Рідк. Завдавати собі шкоди, пошкоджувати себе (у прямому чи переносному значенні).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |