Прислівник, уживаний для вказівки на місце, звідки починається рух або дія, синонімічний до «звідти»; із того місця, з того джерела.
ізвідти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він м іцно стенувся з її рук, з ірвався, поб іг улицею; вона була за їм кинулася, та заздр іла, що виходять інші люди із хат, — кинулась знов назад, до свого двору, у хату, забилася в куток, як дитина з переляку, і дослухалась ізвідти: як гуде що буде? XVIII А люди йшли на панщину; усе б ільш та більш їх збиралось, збивалось укуп і — і чоловіків і молодиць, парубк ів і дівчат, чулися молод і жарти веселі, охання голосне м іж молодицями, і річі поважні в чоловічій купі.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Частина мови: прислівник () |