Значення
-
ІЗОТРО́П, а, чол. Фізичне тіло або середовище, фізичні властивості якого (пружність, теплопровідність, електропровідність, показник заломлення тощо) є однаковими в усіх напрямках; речовина, що виявляє ізотропію. На відміну від анізотропних кристалів, ізотропи, такі як гази, рідини та аморфні тверді тіла (скло, пластмаси), не мають залежності характеристик від обраного напрямку вимірювання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізотроп, р. ізотропа, д. ізотропові, з. ізотроп, о. ізотропом, м. ізотропі, к. ізотропе