Ізотропи, -ів, мн. (одн. ізотро́п, -а, чол.). Фіз., хім. Речовини або середовища, фізичні властивості яких (наприклад, теплопровідність, електропровідність, оптичні характеристики) є однаковими в усіх напрямках; протилежне анізотропи.
ізотропи
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |