Древослів

Словник Української Мови

ізотопія

[izotopijɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. ІЗОТОПІ́Я, ї, жін., спец. 1. Наявність ізотопів у хімічного елемента; явище існування ізотопів.

  2. У лінгвістиці — повторюваність семантичних ознак у межах тексту, що забезпечує його смислову єдність і зв’язність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізотопія, р. ізотопії, д. ізотопії, з. ізотопію, о. ізотопією, м. ізотопії, к. ізотопіє

Більше записів